У часи YouTube.com звичайне телебачення починає здаватися моторошним анахронізмом. Глядач-споживач виставляється Тв-каналами такою знеособленою істотою, що споживає «шедеври» типу «Не народися гарної» або «Зірки на льоді», генерує горезвісні рейтинги й живе спокійним життям. Ніякого зворотного зв'язка із глядачем телеканалам не потрібно. Максимум, на що вони можуть зважитися, це створити який-небудь серіал, сюжетна лінія якого може мінятися залежно від SMS-голосування аудиторії
Довгий час интерактивность телебачення обмежувалася деякими технологічними й ідеологічними перешкодами. Навіть у відносно просунуті дев'яності роки розвиток кабельн і супутникового ТВ не вирішило головної проблеми: глядач однаково залишався безвладним споживачем і не вибирав програми по своєму бажанню
Потім на сцену вийшов інтернет, і ситуація, здавалося б, змінилася. У міру росту швидкостей і появи відповідних сайтів інтернет став потужним джерелом видеоконтента. З'явилося так зване IPTV, що дозволило транслювати телеканали по інтернету. Втім, проблеми з вибором телепрограм залишалися невирішеними аж до моменту появи YouTube.com і йому подібних ресурсів.
На YouTube.com якийсь час назад ще можна було подивитися актуальне шоу Джона Стюарта (поки Viacom не виставив рахунок на мільярд доларів) або шматочок останньої гонки Формули-1. Назва сайту можна перевести як «Твій Телик». Однак в «Телика» є й недоліки. Головні з них - низька якість картинки й обмеження довжини ролика. Деякі ентузіасти ця перешкода обходили, викладаючи цілі фільми, порізані на кілька частин. Крім того, останнім часом активізувалися правообладатели, які не в захваті від того, що шоу Стюарта дивляться без реклами, що додається до нього
У міру розвитку інтернету з'явилася й інша можливість вибору видеоконтента: сервіси на зразок iTunes, «медиатеки» провайдерів, а також різноманітні P2P- і torrent-клієнти. Здавалося б, от воно - горезвісне відео по запиті. Однак уміст телевізійних каналів - це не тільки нескінченні фільми й серіали «Єрихон» або «Залишитися в живих». Це новини, футбольні матчі, токовище^-шоу й тому подібні передачі. Проблема «телебачення на вибір» так і не була вирішена
Не дивно, що на цю ситуацію звернули увагу одні із самих головних ентузіастів інтернету Никлас Зенстрем і Янус Фрис, які поднаторели в руйнуванні непохитних основ світобудови. Для початку створена ними Kazaa ускладнила життя продавцям компакт-дисків, фактично заклавши основу поступового переходу музики у формат MP3. Потім клієнт Skype завдав нищівного удару по великим телеком-компаниям, зробивши безмежне трансконтинентальне спілкування надзвичайно зручним
У жовтні 2006 року Зенстрем і Фрис оголосили про початок роботи над проектом Venice, що передбачав створення зручного й простого Peer-to-peer-клієнта, що забезпечує перегляд телеканалів на вибір глядача. Всі попередні обмеження знімалися: передбачалося, що користувачі зможуть вибирати не тільки фільми, але й величезна кількість інших програм. Трансляція при цьому буде вестися у високій якості. Для кінцевого споживача контент повинен залишатися безкоштовним, однак в ефірі передбачалося місце для реклами. 16 січня проект придбав остаточну назву - Joost (вимовляється як «джуст»).
Якийсь час назад журналіст Onliner одержав статус бета-випробувача нового клієнта, що може зробити дійсну революцію в інтернеті й телебаченні
На відміну від різного роду torrent-клієнтів інтерфейс Joost розроблявся для звичайного користувача. При першому завантаженні програми глядачеві відразу відкривається список доступних каналів. Зараз їх не дуже багато, біля 20-ти. Серед інших доступні наступні канали:
National Geographic (вибрані програми); Fifth Gear (відеоколекція тестів автомобілів); GameStar TV (канал про комп'ютерні ігри); MTV Staying Alive (збірник однойменних програм MTV); Havoc Action Sports TV (екстремальний спорт); IndyCar Series (автогонки).
При виборі певного каналу демонструється його вміст разом з невеликою іконкою-preview. Як видно на ілюстрації, на каналі IndyCar Series розміщені програми, що представляють собою огляди сезонів різних років. Випуски досить довгі, і в майбутньому ніщо не заважає додати сюди безпосередньо самі перегони IndyCar.
Вибравши певний кліп, користувач якийсь час насолоджується видом досить гарних на вид кристалів-заставок. Потім починається сама передача.
Суб'єктивно, картинка досить якісна, без пикселизации й артефактів. Зрозуміло, трафика Joost споживає багато. У середньому для хвилини трансляції потрібно близько 3 - 4 Мб. Виходить близько 200 Мб у годину. У випадку зниження швидкості картинка починає подтормаживать. Слід зазначити, що, оскільки мова йде про технології Peer-to-Peer, трафик іде не тільки у вигляді download'а, але й по зворотному каналі
При підведенні мишки до краю екрана з'являються елементи керування. Самий головний з них нічим не відрізняється від органів контролю звичайного медиаплеера. Він перебуває внизу. Угорі, біля протилежного краю, красується логотип каналу. Ліворуч - кнопка My Channels (вибір каналів), праворуч - My Joost.
My Joost являє собою не що інше, як звичайні виджеты - рівно такі ж, як в Mac OS. Користувачі Vista можуть знати їх під ім'ям «гаджеты». Тут є невелика добірка програм, які можна тримати на робочому столі My Joost. По-перше, це годинники й News-тикер (працює на основі RSS). По-друге (що набагато більш цікаво), це виджеты, які дозволяють спілкуватися із глядачами, що переглядають ту ж програму. Є присутнім і виджет для миттєвого обміну повідомленнями: для того щоб спілкуватися із друзями, не перериваючи перегляду відео, можна використати аккаунт Jabber або GTalk.
Імовірно, у майбутньому виджетов для утворення коммьюнити буде додаватися усе більше й більше. Працює й режим пошуку з підбором відео по ключовому слову. Тут же можна оцінити Тв-программу за допомогою традиційних зірочок. У деяких телепередачах передбачений режим интерактива. У бета-версії він не працюється
Бета-версія Joost поводиться досить нестабільно, однак до комерційного старту програми (літо 2007 року) ще досить багато часу, і проблеми можуть бути вирішені
Не забувають розроблювачі й про комерційну сторону проекту: періодично ролики перериваються рекламними паузами. Це відбувається тільки при виборі нового ролика, у поточній програмі реклама не з'являється. Зрозуміло, «промотати» рекламу не вийде. Рекламодавці, до речі, досить серйозні - T-Mobile, Garnier і багато інші
Як неважко догадатися, питання розмаїтості контента є для Joost найважливішим. Якщо в проекту не буде повноцінних медиапартнеров, то навіть найпростіший і зручний інтерфейс не допоможе Joost набрати популярність. З контентом у доступному для огляду майбутньому все буде в порядку: недавно угода з Joost підписала компанія Viacom, що буде пропонувати користувачам свої телевізійні продукти - передачі каналів MTV, VH1, Comedy Central і багатьох інших. Зважаючи на все, по стопах Viacom можуть піти й інші медиагиганты, адже, на відміну від YouTube.com, демонстрація відео в цьому випадку не залишиться безкоштовної: Joost пропонує своїм партнерам відсоток від рекламних надходжень
Отже, Joost дійсно в стані зробити революцію в традиційному телебаченні, що не мінялося роками. Незважаючи на те що продукт у цей час є ще «сирим», потенційних користувачів це отпугивать не повинне. На відміну від інших старт-апов, у Зенстрема й Фриса є в розпорядженні більше $2.5 млрд., які заплатила за Skype компанія eBay, а це значить, що проблем з фінансуванням Joost не виникне



